Дерек Джармен (Derek Jarman, 1942–1994) — британський режисер, художник, письменник і активіст, один із найвпливовіших митців британської культури кінця ХХ століття. Його творчість — це поєднання кінематографа, живопису, поезії й політичного жесту.
Після навчання в King’s College London і Slade School of Fine Art Джармен розпочав як сценограф, працював із Кеном Расселом, а згодом став режисером, який повністю змінив уявлення про британське кіно. Його фільми — «Себастьян» (Sebastiane, 1976), «Ювілей» (Jubilee, 1978), «Караваджо» (Caravaggio, 1986), «Вітус» (The Last of England, 1987), «Синій» (Blue, 1993) — поєднують естетику авангарду, еротичну тілесність, історичні алюзії та політичну відвертість.
Джармен був відкритим геєм і перетворив власне життя на форму мистецтва й спротиву. У часи, коли епідемія ВІЛ/СНІДу супроводжувалася гомофобією та замовчуванням, він не лише говорив про хворобу, а й документував її з гідністю й ніжністю. Його щоденники, видані під назвою «Природа сучасності» (Modern Nature, 1991), — це поетичні роздуми про сад, любов, тіло, смерть і мистецтво, написані в його будинку Prospect Cottage у Данджнесі.
У Prospect Cottage Джармен створив сад на голій прибережній землі — символ прийняття й життя всупереч руйнуванню. Це місце стало частиною його спадщини, так само як і фільм Blue, у якому весь екран залито синім кольором, а голос режисера розповідає про хворобу й спогади.
Його естетика поєднує барокову розкіш і панківську зухвалість, поезію й політичну боротьбу. Джармен — митець, який зумів перетворити особисту вразливість на форму опору й краси.
