ОДНОГО ДНЯ МАТИ була матір’ю, а тоді, однієї ночі, зненацька стала кимось іншим.
Так, був червень, і так, чоловік зник на цілий тиждень. Загалом ішла двадцять друга його тижнева відсутність за рік, рік, у якому минуло всього двадцять чотири тижні, та не те щоб хтось рахував.
Так, того тижня хлопчик підхопив вушну інфекцію і засинав лише уривчастими нападами. Так, він дійсно погано спав, якщо взагалі спав.
Так, уперше в житті, у свої тридцять сім років, вона страждала на інтенсивний ПМС.
Сталося це саме тоді, звичайної п’ятниці, глупої ночі, коли хлопчик прокинувся в їхньому ліжку між матір’ю і батьком, адже він не засинав, ніколи не засинав сам. Він знову прокинувся — чи то втретє, чи то вчетверте цієї ночі. Вона вже збилася з ліку.
Спершу мати не рухалася й чекала, поки прокинеться чоловік. Він не прокинувся, тому що ніколи не прокидався. Вона чекала довше, ніж зазвичай, чекала й чекала, а хлопчик заходився криком, поки вона лежала, мов мертва, терпляче чекаючи на день, коли її труп дивом реанімують і заберуть до Царства Обраних. Там труп створив би з естетично цікавих ліжок захопливу мистецьку інсталяцію. Труп мав би необмежений догляд за дитиною і змогу розважатися, ходити на відкриття виставок, пити з іншими трупами вино для трупів, коли заманеться, адже таким був рай. Таким був рай.
Вона лежала стільки, скільки було можливо: тихо й нерухомо. Крики дитини роздували вогнище люті, що вирувало в грудях.
Той єдиний, розпечений добіла вогник в осередку темряви її сутності, став горном, з якого вона породила дещо нове, з якого породжують усі жінки.
Вогонь розпалюють у ранньому дівоцтві. Топлять, піклуються про нього. Захищають за будь-яку ціну. Не можна давати йому розгулятися до гори світла, адже це дівчатам не пасує. Потрібно тримати це в таємниці. Він горить далі. А ти дивишся в очі іншим дівчатам і бачиш, як там грають язики їхніх вогників, по-змовницьки киваєш і ніколи не говориш уголос про майже нестерпний жар, про пожежище, що дедалі більше розгорається.
За вогнем потрібно доглядати — інакше загрузнеш у холоді, на самоті, приречена на сезонний одяг, приречена на практичність, приречена на просто так повелося, приречена на стабільність, і розуміння, і міркування, і згоду, і поглянути на це під іншим кутом, і поглянути на це під його кутом, і поглянути на це під будь-яким кутом, крім власного.
Переклад Анастасії Михайлової